Основною метою першого в Україні вищого художнього навчального закладу було плекання мистецької школи на ґрунті традицій національної і світової культури.
З відкриттям Академії для обдарованої української молоді з'явилася можливість отримати вищу освіту не за межами України, а на своїй Батьківщині. В Академії було закладено основи формування і розвитку новітньої вітчизняної педагогіки в галузі образотворчого мистецтва, до викладання запрошені провідні майстри, у тому числі фундатори Академії М. Бойчук, М. Жук, В. Кричевський, Ф. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут. Першими ректорами Академії були такі видатні митці-педагоги, як Ф. Кричевський, Г. Нарбут, І. Врона та інші.
Новий навчальний заклад з невеликим професорським складом, нечисленним контингентом студентів та обмеженою кількістю спеціальних дисциплін (живопис і графіка) до певної міри був подібний до зарубіжних вільних академій. На перші роки його функціонування припали нелегкі випробування – громадянська війна й інтервенція; відсутність власного постійного приміщення та найнеобхіднішого обладнання. Однак, незважаючи на несприятливі умови, Академія виконала одне з головних завдань – започаткувала основи вищої мистецької школи в Україні.
За короткий час Г. Нарбутом була вихована плеяда графіків, котрі, продовжуючи традиції учителя, зробили значний внесок у формування національного стилю книги – нової графіки.
У цей час визначилися засади школи монументального живопису М. Бойчука.
1922 року Академія була реорганізована в Інститут пластичних мистецтв, який 1924 року об'єднали з Українським архітектурним інститутом (заснованим 1918 року) і назвали новостворений навчальний заклад Київським художнім інститутом. Розпочався новий етап у його розвитку, пов'язаний з ректорством І. Врони. За станом на 1 жовтня 1928 року в інституті навчалося понад 800 студентів під керівництвом 103 педагогів та допоміжного персоналу. По-новому було визначено структуру навчального закладу, скеровану головним чином на підготовку художників "для гармонійного формування навколишнього середовища, побуту, виробництва". Так, на живописному факультеті, крім відділень живописного і монументального мистецтв, відкрилося нове – теа-кіно-фото.