Місто Полонне Хмельницької області – одне із найдревніших населених пунктів України. У 2011 році йому виповнилось 1015 років. Красою України назвала Поділлля Леся Українка. В Полонне велика поетеса приїздила до свого дядька, милувалася чудовими краєвидами лісових масивів, чарівністю річки Хомора.
Одним із наймальовничіших куточків міста є парк-пам’ятник садово-паркової архітектури, в далекому минулому маєток графа Карвіцького. Саме тут розташований Полонський професійний аграрний ліцей. Парк охороняється законом й утримується в належному стані, завдячуючи старанням учнів і працівників ліцею. Офіційна дата створення навчального закладу – 5 жовтня 1935 року, коли був виданий відповідний наказ Міністерства сільського господарства УРСР, але його історія сягає своїм корінням багато глибше – двадцятих років минулого століття.
Ще в далекому 1924 році, після багатьох років війн, коли українська багатостраждальна земля вимагала не лише робочих рук, а й спеціалістів – агрономів, польоводів, в Полонному був заснований сільськогосподарський технікум. Важко встановити, чому перестав існувати технікум. Очевидно, головною причиною була необхідність масової підготовки механізаторських кадрів. І технікум був реорганізований в школу механізаторів. Це сталося саме у 1935 році, який і став точкою відліку існування навчального закладу. Називався він по-різному: „Школа механізації сільського господарства”, „Обласна школа комбайнерів”, після Великої вітчизняної війни – „Училище механізації сільського господарства”.
Але головним є те, що у всі роки існування, і в даний час пріоритетним спрямуванням навчального закладу було сільськогосподарське. За кілька довоєнних років – з 1935 по 1941 рік – школа підготувала більше 5 тисяч механізаторів різних спеціальностей, що стало значною силою для розбудови сільського господарства країни. У 1944 році, відразу після звільнення території України від фашистських окупантів, школа механізації відновила свою діяльність. Кількість підготовки кадрів зросла: щороку школа випускала більше тисячі спеціалістів – комбайнерів, бригадирів тракторних бригад, шоферів, механізаторів.
Поновлювався викладацький та інструкторський склад, збагачувалась школа технікою, яка поступала з вітчизняних заводів. Полонська школа механізації стала не лише центром підготовки механізаторських кадрів, а й пропагандистом впровадження техніки в усі галузі сільськогосподарського виробництва, школою вивчення передових методів господарювання на землі.
Гордість ліцею – його випускники
За доблесну працю випускники Полонського професійного аграрного ліцею в різні роки були відзначені високими урядовими нагородами. Героями Соціалістичної праці стали: Бортняк Петро Федосійович, Ніколін Сергій Микитович, Музика Василь Арсенійович, Кулик Федір Володимирович.
Орденом Леніна були нагороджені: Пулим Ананій Данилович, Процюк Зіновій Семенович.
Орденом Трудового Червоного Прапора – Чумак Іван Денисович, Зеленюк Олексій Володимирович, Тріщ Станіслав Іванович, Жвалюк Василь Павлович, Сидорук Василь Мойсейович, Лавренюк Павло Самійлович, Матюха Василь Васильович, Шуляк Микола Володимирович.
Старт в трудове життя саме в Полонському ПТНЗ отримали прекрасні люди, спеціалісти з великої букви, знавці своєї справи, які й сьогодні трудяться на благо нашої держави. Та, мабуть, немає в Полонському районі жодної сільської родини, з якої хтось та не навчався в Полонському ПТНЗ. З почуттям глибокої вдячності згадують випускники роки навчання в ліцеї, приїздять в навчальний заклад через 30 років, щоб подякувати за здобуті знання, трудові навики, які стали основою для їхнього життєвого шляху.
В планах на майбутнє колектив ліцею в першу чергу бачить збереження, оновлення матеріально-технічної бази, більш тісніше спілкування з роботодавцями, ширше залучення їх до навчально-виховного процесу, розширення переліку робітничих професій, за якими ведеться підготовка в ліцеї. За багаторічну історію свого розвитку колективом ліцею накопичено великий досвід у навчанні і вихованні підростаючого покоління, підготовці кваліфікованих робітників. Цим досвідом колектив ділиться з іншими навчальними закладами, запозичує краще у них. Як завжди, колектив у творчому пошуку новітніх форм та методів навчання і виховання учнів, дбає про високу результативність своєї нелегкої і та наполегливої праці.
