Характерною ознакою навчально-виховного процесу став тісний взаємозв’язок теорії і практики. Оскільки Тернопільський бавовняний комбінат ще будувався, учні виїжджали на практику на текстильні підприємства Херсона, Одеси, Вовчанська, Ярославля (Росія) та інші. Вже перші випускники в своїй більшості проявили себе кваліфікованими, відданими своїй професії робітниками, чудовими майстрами своєї справи. Деякі з них згодом повернулися в училище на роботу викладачами, майстрами виробничого навчання.
В 1972 році базове підприємство збудувало для училища виробничі майстерні, а в 1974 році - новий типовий навчальний корпус та гуртожиток на 240 місць. Згодом було збудовано ще один гуртожиток, бо контингент учнів училища постійно зростав. В 1975 році навчальний заклад став професійно-технічним училищем. Директором училища в цей час працював Вознесенський В.В. В 1977 році училище перейшло на підготовку кваліфікованих робітників з середньою освітою. На навчання вступали учні з неповною середньою освітою. Колектив закладу поповнився за рахунок викладачів загальноосвітніх предметів.
Училище встановило дружні зв’язки з текстильним технікумом «Добре Желязков» м. Слівен, що в Болгарії. Розпочався щорічний обмін делегаціями. Щоліта один місяць 30 учнів і працівників училища перебували в Болгарії, де проходили виробничу практику на заводі «Петковнев».
В 1980 р. колектив училища очолив А.П. Піговський. За його керівництва училище зайняло провідне місце в області і стало одним з кращих в Україні. В училищі навчалося понад 1200 учнів, які здобували, окрім текстильних професій, професії швачок, електриків, слюсарів контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, відвідників і формувальників фарфорових виробів.
Училище мало добру матеріально-технічну базу:
-Навчальний корпус на 21 кабінет
-Навчальні майстерні
-Їдальню
-Спортивну і актову зали
- Бібліотеку
-Гуртожитки
В училищі проводились республіканські олімпіади з правознавства (1982р.) і математики (1985р.). В грудні 1982 року було проведено Міжнародний фестиваль, на який прибули делегації профтехучилищ з Болгарії, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, Росії. Делегації учнів та працівників училища побували з екскурсіями в Естонії, Латвії, Росії, Грузії та інші республіках. Великих успіхів досягло училище в розвитку художньої самодіяльності та спорті. Звання народного здобули хор, вокальний ансамбль, театр художньої слова. Хор під керівництвом Л.П. Трач став дипломантом Всеукраїнського конкурсу хорів в Донецьку, виступав в багатьох містах України та за її межами. Чемпіонкою з велогонок стала випускниця училища Г. Страхоцька, а з ходьби В. Зозуля. Колектив училища не стояв осторонь перебудовчих процесів, що охопили країну в ІІ половині 80-их років.
Училище було в числі перших, де утворився осередок Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка, а згодом осередок Народного Руху України. В жовтні 1990 року учні і працівники училища активно підтримували політичну акцію студентів з вимогою відставки уряду В. Масола, оголосивши страйк і вийшовши на Театральну площу з протестом проти комуністичного тоталітарного режиму.
В січні 1991 року театр Художнього слова створив патріотичну програму «Народе мій, до тебе я ще верну», присвячену пам’яті загиблого в таборах поета В. Стуса. В програмі звучали заборонені владою національний гімн «Ще не вмерла Україна», а також патріотичні вірші поета.
З цією програмою колектив виступав у фінансовому, педагогічному інститутах, музичному училищі, в лікарнях і багатьох школах міста.
В травні 1991 року Тернопільське профтехучилище № 2 відзначало 25 річний ювілей. Директором навчального закладу став В.В. Ціхоцький. З 1994 року в ПТУ №2 починає свою педагогічну діяльність Цьох В.І.
Передумови до створення Центру розпочалися ще 1994 року. У зв’язку з проблемами економічного характеру що охопили Україну після проголошення незалежності та зупинки бавовняно-прядильного комбінату, училище змушене було перейти на підготовку кваліфікованих робітників з нових професій. Припиняється підготовка з професій: “Ткаля, прядильниця, рівняльниця”. Останні групи з цих професій були випущені достроково у 1995 році за заниженим кваліфікаційним розрядом (другим). Причиною цього була зупинка Житомирського льонокомбінату. Контингент учнів та відповідно інженерно-педагогічний склад працівників зменшився. Кількість учнів становила 480. Окрім професій текстильної галузі, в училищі існували професії з таких напрямків: “Формувальник фарфорових та фаянсових виробів”; “Відвідник, перевідник малюнків”. Базовиком цих професій було підприємство фарфорового заводу. Професії “Кравець, вишивальниця”; “Кравець легкого жіночого одягу”; “Електромонтер”; “Маляр. Штукатур. Лицювальник-плиточник” – стали основою перехідного контингенту учнів. Стояло питання виживання закладу. На період 90-х років ПТУ-2 було на межі закриття, хоча 80-і роки були найкращими в історії навчального закладу
З 1995 року навчальний заклад був переданий на баланс ПТУ-2. В процесі передачі училище втратило гуртожиток по вулиці Текстильна, 10, через відсутність контингенту учнів.
Першим заступник директора з НВР Цьох В.І., щоб зберегти навчальний заклад проводив перепрофілювання навчального закладу на інші професії, хоча коштів не вистачало.
В грудні 1995 року, використовуючи свої зв’язки з колегами з Чеської Республіки, В.І. Цьох відвідав швейну фабрику міста Простийов, де працювало 5500 жінок. Замовниками цієї фабрики було 25 країн світу. Там було підписано проект угоди “Про співпрацю між швейною фабрикою та училищем”. А уже в березні 1996 року 60 учнів професії “Кравець” були відправлені на переддипломну практику та працевлаштовані на швейні фабриці того ж міста. Ця співпраця тривала до 1999 року. ПТУ №2 - єдиний навчальний заклад в Україні, який мав валютний рахунок. В серпні 1997 року з незрозумілих причин мені було запропоновано посаду викладача спецдисциплін, а вже у 1998 році за відсутності годин мене переведено на посаду майстра виробничого навчання.
Вищезгадані факти мають пряме відношення до створення і розвитку ДНЗ «Тернопіський ЦПТО». Після проходження учнями практики за кордоном різко зростає контингент учнів з професії “Кравець”.
В липні 2000 року Цьоха В.І. призначено в.о. директора ПТУ-2, а 14 вересня затверджено на конкурсній основі директором цього закладу. Заклад, який прийняв Цьох В.І. був у занедбаному стані, перехідний контингент учнів у липні 2000 року становив 324 учні та 68 штатних працівників.
За період з 2000 по 2004 рік контингент учнів зростає в 2,5 рази і становить 851 учень. Ці показники є свідченням наполегливої праці всього інженерно-педагогічного колективу. Навчальний заклад повністю перепрофільовано на найбільш престижні професії, яких потребує ринок праці:
- “Оператор комп’ютерного набору. Бухгалтер”;
- ”Молодша медична сестра”;
- ”Слюсар з ремонту автомобілів. Оператор заправ. станцій. Водій кат. ”В”, ”С”;
- “Кабельник, спаювальник”;
- “Оператор поштового зв’язку. Оператор електрозв’язку. Касир в банку”;
- “Оператор телекомунікаційних послуг“).
Разом з цими професіями відновлюються професії “Електромонтер”, “Столяр” та “Кравець”.
За ініціативою Цьоха В.І. в 2004 році Тернопільське професійно-технічне училище № 2 відповідно до постанови Міністерства освіти і науки реорганізовано у Тернопільський Центр професійно-технічної освіти №1.
У 2004 році переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2004» стає викладач математики Батюк О.З. А у червні цього року викладач отримав премію Кабінету Міністрів України за внесок молоді, розбудову держави та нагороджений почесною грамотою.
У 2005 році стає гострою проблема опалення навчального закладу, яка успішно вирішується запуском власної котельні автономного опалення, протягом 5 років навчальний заклад акумулює кошти для придбання 8 котлів та модуля гарячої води. В цьому ж році замінюються всі відпрацьовані теплові комунікації подачі тепла в гуртожиток та виробничу майстерню, а також замінюються всі батареї в гуртожитку.
Відповідно до Статутної діяльності Центр з 2007 року здійснює підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Молодший спеціаліст» за двома напрямами «Моделювання та конструювання промислових виробів», «Організація та експлуатація поштового зв’язку». Навчально-виховний процес підготовки молодших спеціалістів здійснюється за ступеневою системою підготовки фахівців, що дає змогу учням послідовно опановувати споріднені професії від базової до складної. На вищий ступінь навчання приймаються найбільш здібні учні за результатами конкурсного відбору.
У 2008 році Павлів О.В. прийняв участь у ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу серед майстрів професійно-технічних навчальних закладів з професії «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», де здобув 3 місце.
У березні 2009 року у Центрі професійно-технічної освіти №1 проходив IV етап Всеукраїнської олімпіади з біології, екології.
У березні 2011 року проходив IV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з іноземної мови.
В епоху науково-технічного прогресу, за вимогами часу ринок праці потребує молодих, ініціативних, креативних, грамотних та висококваліфікованих спеціалістів. Для того, щоб бути успішним закладом підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів Центр постійно вивчає ринок праці, модернізує і вдосконалює навчально-матеріальну базу для впровадження освітніх послуг, які користуються попитом в нашій області.
ДНЗ «Тернопільський ЦПТО» здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації та молодших спеціалістів з числа випускників загальноосвітніх шкіл. Центр здійснює перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників й незайнятого населення.
Основним напрямом діяльності Центру є формування спеціаліста високого рівня, здатного використовувати професійні знання та вміння, спрямовані на покращення економічного стану держави, забезпечувати розвиток особистості, конкурентоспроможність на ринку праці.
Педагогічний склад Центру за рівнем кваліфікації, професійною компетентністю та педагогічною майстерністю здатний забезпечити якісну підготовку фахівців у відповідності з вимогами часу.
Навчальний заклад постійно співпрацює з роботодавцями, обласним центром зайнятості та проводить моніторинг вакантних посад, заявлених роботодавцями області. На основі вивчених даних потреб ринку праці, відбувається впровадження нових професій, створення матеріально-технічної бази.
Протягом останніх років проведено велику роботу із формування матеріально-технічної бази з професій. Переобладнано лабораторії, майстерні, модернізовано робочі місця учнів, створено діючі стенди-макети, оновлено плакати, інструкційні карти.
У 2010 році в унікальній книзі «Флагман сучасної освіти України-2010», яка віддзеркалює багату історію української наукової та педагогічної думки, надрукована стаття про наш Центр.
Кадровий потенціал інженерно-педагогічних працівників заслуговує найкращі слова вдячності за навчання та виховання підростаючої молоді.