Дніпропетровському професійному залізничному ліцею виповнилося 90 років. Функціонувати він почав як школа фабрично-заводського учнівства Нижньодніпровських вагонних майстерень Єкатерининської залізниці з 20 серпня 1920 року. Перший набір складався з 90 чоловік. Основна маса випускників 30-х років приймала активну участь в виконанні перших планів п’ятирічок. В роки Великої Вітчизняної війни багато випускників училища нагороджені високим званням Героя Радянського Союзу: Агієнко В.Т., Бурмака В.А., Мотуз І.Ф., Осипенко О.Т. Лауреатом Державної премії став Бутко І.К. Також пишається учбовий заклад і посадами своїх вихованців: Коротєєв І.М.- колишній завкафедрою «Вагони та вагонне господарство», Худокормов В.І.- колишній начальник ДВРЗ, Малькевич Л.П.- колишній замміністра МПС., Латишев С.К.- колишній декан факультету «Електрифікація залізничних шляхів». Залізничне училище було перейменоване в професійно-технічне училище №2 в 1961 році, а в 2007 отримало статус ліцею. Найбільша кількість випускників припадає на 70-ті роки, коли навчалося до 700 учнів, а всього за час існування учбовим закладом було випущено понад 24 тисячі учнів. Змінювалися назви навчального закладу, але незмінною залишалася основна мета – підготовка кваліфікованих робітників для залізниці та її підрозділів.
Ліцей має 10 кабінетів спецдисциплін, 8 навчальних кабінетів загальноосвітніх дисциплін, лабораторії, комп’ютерний клас, майстерні, їдальню, спортивну залу, спортивний майданчик, бібліотеку, читальний зал, музей. Основним замовником кадрів для ліцею є Придніпровська залізниця та її підрозділи. Це локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол, локомотивне депо ст. Дніпропетровськ, Дніпропетровське пасажирське вагонне депо (резерв провідників), вагонне депо ст. Нижньодніпровськ-Вузол, Синельниковське вагонне депо, Відокремлений структурний підрозділ «Вокзал Дніпропетровськ», П’ятихатське локомотивне депо, Дистанція колії (ПЧ-8,9,10). Також замовниками кадрів виступають Дніпропетровський метрополітен та річковий порт.
