Київський національний університет культури і мистецтв сміливо торує свій шлях у майбутнє. Сторінки життя університету насичені бурхливими подіями, видатними постатями, значимість здобутків яких надихає нинішнє і прийдешні покоління на високі досягнення.
Університет має потужний творчий і науковий потенціал. Подолавши безліч реорганізаційних перебудов, КНУКіМ нині є провідним вищим навчальним закладом України з підготовки кадрів для культурно-мистецької сфери, державного управління та бізнес структур.
Етапи становлення:
1961 р. Київська філія Харківського державного інституту культури.
1968 р. Київський державний інститут культури (Постанова Ради Міністрів СРСР № 608 від 8 серпня 1968 р.; Постанова Ради Міністрів УРСР № 459 від 28 серпня 1968 р; наказ Міністра культури УРСР № 435 від 4 вересня 1968 р.).
1972 р. Київському державному інституту культури присвоєно ім’я О.Є.Корнійчука (Постанова Ради Міністрів УРСР № 272 від 6 червня 1972 р.; Постанова Ради Міністрів УРСР № 319 від 6 червня 1972 р.; наказ Міністра культури УРСР № 356 від 1972 р.).
1997 р. Київський державний університет культури (Постанова Кабінету Міністрів України № 1253 від
11 листопада 1997 р.).
1999 р. Київський національний університет культури і мистецтв (Указ Президента України № 99/99 від 1 лютого 1999 р.).
Датою заснування вишу можна вважати 1 вересня 1968 року – день, коли відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР № 608 від 8 серпня 1968 р. і Постанови Ради Міністрів УРСР № 459 від 28 серпня 1968 р. та наказу Міністра культури УРСР № 435 від 4 вересня 1968 р. на базі Київської філії Харківського державного інституту культури розпочав свою діяльність Київський державний інститут культури. У період з 1961 по 1968 рр. Київський національний університет культури і мистецтв був філією Харківського державного інституту культури (нині – Харківська державна академія культури).
До складу інституту входили факультети культурно-освітньої роботи та бібліотечний, а також факультети культурно-освітньої роботи в містах Миколаєві та Рівному. Інститут мав 12 кафедр.
У 1972 р. Київському державному інституту культури було присвоєно ім’я О.Є.Корнійчука.
Упродовж 1975-1988 рр. культурно-освітній факультет діяв у складі двох підрозділів: самодіяльної художньої творчості та культурно-освітньої діяльності. У 1988 р. його поділено на два окремих факультети – культурологічний та факультет народної художньої творчості. З 1991 р. ці факультети здійснювали підготовку фахівців із двох спеціальностей – «Культурологія» та «Народно-художня творчість». Бібліотечний факультет мав шість спеціалізацій: масова, суспільно-політична, дитяча, технічна, сільськогосподарська, природничо-наукова література.
У 70-80-ті роки ректорами КДІКу були О.С.Сокальський, І.В.Бохан, Г.Д.Цибуляк; проректорами – І.В.Чепелєв, І.М.Солдатенко (з наукової роботи), Є.І.Чмихало (перший проректор), П.С.Гончарук (з навчальної роботи); деканами – С.О.Піналов, З.І.Скоблєцова, В.С.Бабич.
У 1984 р. збудовано новий навчальний корпус та гуртожиток для студентів по вулиці Щорса, 36, що забезпечило необхідні умови для навчання, комфортного проживання та змістовного відпочинку студентської молоді.
