З 2004 року директором Вінницького училища культури і мистецтв м. М.Д. Леонтовича був призначений ГородинськийСтаніслав Станіславович. Заслужений артист України, співак і композитор.
У 1999 році він був відзначений особис-тою Подякою Президента України і нагороджений По-чесною Грамотою Кабінету Міністрів України. Автор більше ста естрадних пісень, кількох десятків обробок українських народ-них пісень для народного хору та вокальних ансамблів. Станіслав Станіславович є лауреатом та володарем Гран-прі декількох міжнародних та всеукраїнських фестивалів естрадної пісні, а пісня “Українцям” на слова Ніни Шаварської стала переможцем Всеукраїнського радіофестивалю “Пісня року”, переможець конкурсів на звання „Людина року” у номінації “Діяч культури та мистецтва року” (м. Вінниця — 2000 р.), у номінації „Митець” (м. Вінниця — 2005 р.).
Відповідно до розпорядження голови Вінницької облдержадміністрації занесений на обласну Дошку пошани „Праця і звитяга вінничан” з нагоди 15-ї річниці незалежності України (у 2006 році). У 2006 році відзначений особистою Подякою голови Служби Безпеки України за значний особистий внесок у справу утвердження та зміцнення державної безпеки України.img_2761-1
За чотири роки на директорській посаді Станіславу Станіславовичу вдалося зробити те, що іншим директорам не під силу було і за багаторічний період. Силою таланту, авторитету та людяності він підняв рейтинг Вінницького училища культури і мистецтв серед обласних установ, які раніше згадували про наше училище тільки тоді, коли виникала потреба у музичному супроводі будь-якого заходу.
Правду кажуть люди: «Якщо людина талановита, то вона талановита в усьому». В переддень 50-річчя училище пережило новий період перебудови. Цього вимагав не лише новий стиль сучасності, а й енергійний директор – розширення і оновлення навчальної та створення сучасної матеріальної бази:
переплановано перший поверх і відремонтовано у євро-стилі великі холи;
створено навчально-методичний кабінет із сучасним обладнанням для проведення методичних рад, семінарів, педагогічних читань тощо;
відкрились нові класи хореографії, які обладнані за сучасними вимогами;
замінено в усіх класах на сучасні метало-пластикові вікна, які не мінялись з часів будівництва;
світлими і просторими у сучасному стилі стали класи та коридори на першому поверсі ( продовжується капітальний ремонт на другому поверсі і в планах – 3-4 поверхи);
Жодне училище подібного профілю не може похвалитися трьома концертними залами (великий, малий та відеозал). За цей невеличкий період Станіслав Станіславович повністю переробив малий зал та побудував відеозал на 80 місць зі студією-звукозапису, так необхідною для навчального процесу.
Довгі роки болючою була тема бібліотеки (збереження бібліотечного фонду), фонотеки (унікальний фономатеріал пропадав на плівках та платівках), занепад музею та робота їдальні училища.
І тільки новий директор, який не був студентом нашого училища (про це — окреме оповідання) зрозумів біль колективу і доклав зусиль до розв’язання проблем:
створена нова фонотека із СD, DVD та комп’ютерним обладнанням в новому приміщенні з кабінетом індивідуального прослуховування;img_2717-1
у бібліотеці – просторий читальний зал з новим облаштуванням та поповненим нотно-книжковим фондом;
створено новий за змістом та формою сучасний музей училища;
придбані (вперше в історії училища!) костюми для хору, для оркестру народних інструментів, для хореографічного відділу, для ансамблів, адже «Творчі звіти Вінниччини» у Києві і будь-які інші заходи не обходяться без професійних колективів нашого училища.
Знову після великої перерви всіх бажаючих годує студентська їдальня. У центральному холі працює телевізор зі супутниковим телебаченням, який налаштований на сучасні канали культури, де цілодобово транслюються шедеври світового музичного та хореографічного мистецтва.
Тільки за останні 4 роки студенти-лауреати міжнародних, всеукраїнських та регіональних конкурсів отримують фінансову підтримку.
Новий директор переконливо намагається «розбудити» колектив – і викладачів, і студентів – від пасивного очікування кращого і наполегливо доводить, що тільки той, хто віддано і творчо працює може розраховувати на його підтримку.
Про рівень викладацької та концертної роботи закладу свідчать чисельні перемоги на престижних конкурсах, фестивалях і конференціях. Ось приклади лише за останні роки: завжди з перемогами повертаються наші народники з Всеукраїнського конкурсу «Провесінь» у Кіровограді, Міжрегіонального конкурсу виконавців у Донецьку, img_2742-1з конкурсу в польському місті Санок; здобувають перемоги у Донецьку, Львові, Маріуполі студенти струнного відділу; студенти духового відділу перемагають на конкурсах у Рівному, Полтаві, Умані; піаністи отримують звання лауреатів на конкурсах в Херсоні, Харкові, Новій Каховці, Донецьку; студенти вокального відділу радують своїми перемогами у Києві, Одесі, Івано-Франківську, Ніжині, Рівному. Вокальні ансамблі брали участь у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі українського солоспіву ім. В.І. Заремби в м. Хмельницькому і вибороли гран-прі у 2002 році («Мальви», керівник Куркова З.В.), 2-ге місце – у 2003 році («Перлина», керівник Драченко Т.М.), чоловічій ансамбль «Бревіс» (керівник Кушка Я.С.) – 2-ге місце на конкурсі «Сурми звитяги» у Львові. Лауреатами конкурсів ставали і наші творчі колективи: хор (диригент Бабошина О.І.), оркестр народних інструментів (диригент Муращенко Г.Н.).
В училищі проводиться велика наукова робота. Всі викладачі пишуть методичні розробки з питань професійного виконавства, музичної педагогіки та психології, історії та теорії музичного мистецтва, складають програми з нових дисциплін, творчо переосмислюють застарілі програми. Викладач Я.С. Кушка написав посібник «Методика музичного виховання» (перша редакція видана у 2003 році, друга – в 2007). У 2006 році отримала гриф Міністерства культури створена ним програма з «Методики музичного виховання». Недавно вийшов з друку складений З.В. Курковою збірник пісень для жіночого ансамблю «Співає вокальний ансамбль «Мальви».
Упорядником репертуарної збірки музичних творів «Вокальні ансамблі» у 2005 році виступила Т.М. Драченко (у співавторстві з Д.В. Тукало). Значним здобутком в збагаченні гітарного репертуару став збірник творів “Подарунки” – автор С.М. Селезньов. Протягом 2000-2006 років викладач Н.М. Кушка написала ряд брошур про творчість М.Д. Леонтовича, Г.М. Давидовського, Ф. Ліста, пов’язану перш за все з Вінниччиною і спрямованих на методичну допомогу викладачам музичної літератури в ДМШ, в училищах культури і мистецтв, музично-педагогічному факультеті ВДПУ.
В наукових пошуках викладачів та студентів нашого навчального закладу велику роль відіграють Всеукраїнські та регіональні конференції різного тематичного спрямування. Так, в Кіровограді (1998) на конференції, присвяченій музиці романтиків, побувала викладач фортепіанного відділу Т.М. Григор’єва з доповіддю про перебування Ф. Ліста у Воронівцях на Вінниччині, представивши матеріали, знайдені у Вінницькому обласному архіві музикознавцем Н.М. Кушкою. Сама ж Кушка Н.М. виступала на декількох всеукраїнських конференціях, зокрема, у 1999 році в Києві з темою про становлення і розвиток професійної музичної освіти у Вінниці (також на матеріалах архіву). Активний учасник музикознавчих конференцій (Київ, Одеса, Луцьк) – С.П. Поляковська. Її доповідь у Києві про сучасний безсюжетний балет на основі творчості нашого колишнього випускника Д. Поліщука була удостоєна права бути надрукованою у науковому збірнику статей «Київське музикознавство» за 2006 рік.
великим успіхом за останні п’ять років виступали студенти-теоретики на науково-практичних конференціях у Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові. Брали участь у цих конференціях студенти фортепіанного та струнного відділів.
Об’єднує всіх, хто займається наукою в училищі, студентське наукове товариство, яке багато років очолювала Н.Г. Кузьменко, а тепер – Н.Я. Фіськова. Члени товариства збираються регулярно для заслуховування доповідей, рефератів, курсових робіт, наукових звітів, спостережень, для відзначення музичних свят і ювілеїв композиторів. В рамках СНТ проводяться конкурси та олімпіади з музичної літератури (організатори Т.М. Оліферович, О.Ю. Мельничук, С.М. Євдокімова). З 2000 року по 2007 випускався журнал творчих робіт студентів «Сузір’я муз» (головний редактор Кушка Н.М.).
В 1997 році в училищі створений навчальний методичний кабінет, який очолює Войко Н.Л. З моменту створення методкабінет став центром вирішення всіх методичних проблем, які виникають в училищі. На базі кабінету працює методична рада, до складу якої входять завідуючі цикловими комісіями та викладачі-методисти. Методкабінет надає активну організаційну та методичну допомогу початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладам області. На його базі створена одна з найбагатіших відеотек серед навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації мистецького напряму.
Сучасне Вінницьке училище культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича продовжує кращі традиції музичної історії. Ведеться активна музично-просвітницька робота в місті та області. Концерти викладачів та студентів нашого закладу постійно збирають у великому та малому залах багато зацікавлених слухачів. Наші колективи та окремі виконавці дають концерти і за межами закладу. Знову налагодились зв’язки із Келецьким воєводством: восени 2006 року ми приймали гостей з музичного коледжу ім. Л. Ружицького, відбувся обмін успішними концертними виступами; невдовзі до Кельце виїхала група наших виконавців, а через деякий час – нова подорож з виступами і екскурсіями до м. Кракова і м. Сандомежа (Польща).
За більш ніж 50-річний період, коли поряд з філармонією і театром училище гідно посідало місце видатного культурного професійного центру в місті та області, було дано тисячі концертів колективами та солістами училища, прочитано не менше просвітницьких лекцій педагогами-музикознавцями та студентами-теоретиками, було підготовлено для роботи в музичних школах, оркестрах, хорах, клубах близько 4500 спеціалістів. Приємно усвідомлювати, що посади директорів і завучів майже всіх дитячих музичних шкіл області посідають наші колишні студенти. Більшість наших випускників продовжили навчання в інститутах та університетах культури, консерваторіях, музичних академіях. Зі стін нашого училища вийшло багато видатних музикантів, які стали лауреатами міжнародних та всеукраїнських конкурсів, визнаними майстрами мистецтв, народними артистами, кандидатами та докторами наук, що красномовно свідчить про високий рівень викладацької та артистичної роботи в училищі.
Якби на географічній карті провести від Вінниці лінії в ті міста і села, в ті країни, де нині плідно працюють наші випускники на ниві мистецтва, то вони б рясно оплутали всю земну кулю. Крім України, Росії, Білорусі та інших країн СНД, вони сягнули б Польщі та Чехії, Угорщини та Болгарії, Німеччини та Франції, Австралії та США, Канади та Аргентини… І всюди наші колишні студенти пам`ятають свою Alma Mater, її славні традиції, бережуть та розповсюджують їх.
